Огнем крещенных список поредел-
Они сегодня, наконец-то дома…
Всё больше тех, кто был крещен в воде-
В церковных и открытых водоемах.
Им улыбались травы на лугу,
Алмазами для них сверкали росы,
Им хор огромный пел на берегу.
И «Верую» звучало стоголосо.
Восторг родных, букеты от друзей…
К воде дорожка услана цветами…
А первых христиан ждал Колизей,
Их скорбный путь отмечен был крестами
И делал их совсем не ювелир-
Скорее самый бесталанный плотник.
На них смотрел с недоуменьем мир,
Как смотрит с недоверием сегодня
На тех, кто отвергая суету
И мелочную глупую гордыню,
Себя забыв, последуют Христу;
Распятого достойно носят Имя.
Вы среди них, и это ли не честь?
Имеете Вы пропуск в мир грядущий.
У всех спасенных там наследство есть,
Детьми Вас называет Всемогущий!
Огнем крещенных список поредел,
Но от огня нам никуда не деться.
Ведь дьявол не бывает не у дел.
На страже стойте собственного сердца.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
